Навчання каліграфічного письма в початковій школі та програмні вимоги до нього

Згідно навчальної програми з української мови для початкової школи, на уроках письма учні засвоюють написання всіх малих та великих літер алфавіту, найпоширеніші види з’єднань елементів букв. В учнів відпрацьовуються початкові вміння списувати букви, склади, слова і речення, подані рукописним та друкованим шрифтами; записувати на слух одно-, дво- і трискладові слова, написання яких збігається з вимовою; звіряти написання із зразком на основі поскладового напівголосного промовляння; здійснювати виправлення допущених помилок.

Зміст занять з каліграфії визначається програмою школи та темою й метою уроку. Так, у 1 класі це вправи для розвитку кисті правої руки і пальців, окоміру, написання букв у порядку ускладнення їх по групах (за генетичним методом після букваря), а також письмо складних для написання букв. Крім цього, діти повинні навчитися писати склади, слова й речення, а також зв’язні тексти. Певне місце мають займати вправи на письмо окремих складів та складних для дітей буквосполучень; письмо під такт сприяє поступовому переходу учнів від письма повільного до скоропису. Ці уміння в процесі всього навчання в початкових класах поступово переходять у навички. Так, у 1 класі програма вимагає в добукварний період розпочинати навчання письма з підготовчих вправ.

У добукварний період учні вже одержують деякі навички з письма основних елементів букви, підготовлюють себе до письма в цілому.

У букварний період навчання каліграфічного письма проводиться за букварем (за звуковим аналітико-синтетичним методом). Учні мають навчитися зв’язного і ритмічного письма букв та сполучень їх у словах; вчитися писати великі та малі букви друкованим і рукописним шрифтами; виробляють навички записування слів і речень (у 2-3 слова) після

попереднього аналізу їх учителем, а потім самостійно. Порядок вивчення букв визначається програмою для початкової школи (1 клас).

У післябукварний період школярі вдосконалюють навички каліграфічного письма за генетичним методом, тобто всі малі та великі букви алфавіту вивчаються за групами відповідно до складності написання їх .

Навчання дітей каліграфії має проводитися за зразками вчителя на класній дошці і в зошитах.

У «Навчальній програмі для загальноосвітніх навчальних закладів 1 – 4 класах» написано, що враховуючи вікові особливості розвитку шестирічних учнів (слабкість дрібних м'язів руки, недостатня регуляція рухів під час письма, значна стомлюваність за тривалого напруження, недостатня сформованість зорового сприйняття графічного образу букви), програма не рекомендує форсувати навчання письма.
Програма не передбачає обов'язкового навчання першокласників безвідривного письма – за винятком тих випадків, де безвідривне поєднання букв є природним (ми, пе) і не потребують повторного проведення по одній і тій самій лінії чи руху руки у зворотному напрямку по цій самій лінії (ол, по, оо).
На різних етапах зміст навчання письма буде різним, проте треба завжди бути послідовним у його вивченні та йти дорогою від простого до складного. Саме тому на початковому етапі навчання в школі формування писемного мовлення розглядається як мета навчання. Але дорога до писемного мовлення досить тривала і далеко не проста. Успіх на багато в чому залежить від того наскільки добре сформовані базові навички письма. Тому навчання письма у початковій школі має велике значення для учнів.
Культура писемного мовлення передбачає грамотне, правильне висловлення думки за допомогою графічних знаків – літер (на письмі), охайне, чисте, відповідно до мовних норм, каліграфічних та естетичних правил, письмо.

Використовуючи найрізноманітніші методичні прийоми ,вчитель забезпечує виконання програмових вимог щодо формування навичок каліграфічного письма та запобігає графічних відхилень у молодших школярів.