Проблема навчання ліворуких дітей стала актуальною
зовсім недавно, оскільки раніше вона розв'язувалась досить просто: ліворуких
дітей переучували, тобто змушували писати лише правою рукою. Але дослідження вчених
довели, що переучувати ліворуку дитину означає змінювати специфічні якості її
психіки, що негативно впливає на психічний стан дитини, емоційне благополуччя і
здоров'я в цілому.
Згідно із статистикою, кожна третя дитина із заїканням — це пере-учений лівша.
У такій ситуації ліворукі діти починають відставати в навчанні, втрачати віру у
власні сили, не реалізують своїх можливостей і здібностей. Внаслідок цього в
них формується стійкий комплекс неповноцінності.
Але ліворукість — це не патологія. Ліворука дитина — абсолютно нормальна й здорова. Однак вона відрізняється від своїх однолітків, у неї є своя особливість, яка визначається не «хотінням» дитини (писати лівою рукою), а специфікою організації її мозку, що визначає не лише ведучу руку, але й деякі особливості організації вищих психічних функцій. Особливі труднощі у ліворуких дітей викликає навчання письма. Основні труднощі, характерні для ліворуких дітей під час навчання письма, пов'язані з тим, що письмо засноване на звуко-буквеному аналізі, тоді як більшість лівшів більш схильні до формування цілісних образів слів і насилу проводять поскладовий і політерного аналіз слова.
Статистика свідчить, що з кожним роком кількість ліворуких людей на земній кулі збільшується. За даними різних авторів, на сьогодні їхня частка складає від 2 % до 8 %. Майже в кожному класі початкової школи є такі діти.
Сучасні науковці та вчителі-практики розробляють методику навчання письма ліворуких з урахуванням їхніх психофізіологічних особливостей. Зокрема, методисти пропонують не навчати таких дітей письма до школи, оскільки в такому разі можна стикнутися з моментами, що знижують рівень самооцінки. Учитель повинен бути впевненим у тому, що дитина є ліворукою. Учитель має бути впевненим у тому, що дитина насправді є ліворукою. Якщо учень однаково діє обома руками, то краще спрямувати його на письмо правою рукою.
Особливої уваги потребує формування в ліворуких дітей технічної навички письма. Так, у класі ці діти мають сидіти ближче до вікна, щоб від руки на зошит падала світліша тінь. Якщо за партою сидять двоє дітей, то лікоть руки, якою пише лівша, має розташовуватися з краю стола, а не в середині. Так учні не будуть заважати писати одне одному. За наявності кількох ліворуких дітей у класі бажано саджати їх парами.
За партою ліворукі діти сидять так само, як і праворукі, тобто рівно, не торкаючись її грудьми, тримаючи голову прямо. Руки також розташовуються однаково з правшами: лікті трохи звисають з парти, тільки ліва рука вільно рухається в рядку, а права притримує зошит.
Школярі, що пишуть лівою рукою, тримають ручку, як і праворукі, трьома пальцями. Однак для зручного контролювання процесу письма в рядку зошита кисть руки учні можуть класти на сторінку двома способами.
Перший спосіб. Кисть із ручкою розташовується під рядком, у якому учень пише. Опорою при цьому слугують нігтьова фаланга мізинного пальця й основа долоні. Це найзручніше положення руки. Ручка при цьому положенні тримається на відстані 2,5–3 см від кульки (кінця пера), тоді як у праворуких дітей ця відстань становить 2–2,5 см (на ширину пальця). Зошит при цьому кладеться похило праворуч. Його правий нижній кут спрямований на середину грудей. Під час письма дитина спрямовує основні елементи літер вертикально до нижнього краю парти. Тому зображення букв буде похилим дещо вліво. Це природний нахил для такого способу письма.
При написанні другим способом кисть із ручкою знаходиться над рядком і розгортається тильним боком долоні вгору-праворуч, щоб краще було видно написане. Опора кисті припадає переважно на перші–другі фаланги (з нігтьового боку) мізинного й підмізинного пальців. Кінець ручки без кульки не дивиться в ліве плече, а повертається в бік верхньої частини зошита.
Зошит при цьому розташовується під кутом, близьким до праворукого письма, тобто похило ліворуч. Нахил самого письма відбувається праворуч. За цього способу учень бачить зразок і те, що пише.
У ліворуких дітей здебільшого зустрічаються порушення моторного розвитку, координації рухів руки, кисті, пальців рук, а також недостатність розвитку зорово-просторового сприйняття, зорової пам’яті і зорово-моторної координації. Це спричиняє виникнення труднощів у процесі формування графічної навички школярів. Так, ліворукі першокласники погано сприймають і запам’ятовують літери складних конфігурацій, не уявляють зоровий образ букв у цілому. Це призводить до порушення співвідношення елементів, «дзеркального» написання букв. Дитина плутає схожі за зображенням букви, пише зайві елементи або не дописує їх. Ліворукі учні мають нестійкий почерк: нерівні штрихи, великі, розтягнуті букви різного нахилу. У таких дітей дуже повільний темп письма.
У першому класі, враховуючи підвищену емоційність і велику вразливість цих учнів, слід проводити навчання письма в доброзичливій атмосфері, чуйно ставитися до проблем лівшів, відзначати їхні найменші успіхи. Якщо під час виконання графічних вправ ліворукі діти проявляють агресивну впертість, то краще переключити їхню увагу на інший вид роботи, наприклад дидактичну гру, а не вимагати обов’язкового завершення письмового завдання.
Потребує особливої уваги формування в ліворуких дітей і технічної навички письма. Наприклад, освітлення під час письма має бути з правого боку. Зошит такі діти розташовують на столі з нахилом вправо, під кутом 25°. Тримаючи ручку, ліворукі учні мають розгортати тильний бік долоні вгору-праворуч, щоб було видно написане.
Нагадаю, що насильницьке переучування ліворуких дітей писати правою рукою спричиняє посилення в дітей роздратування, нестриманості, погіршення сну, в окремих випадках навіть спостерігається заїкання. У письмі ліворукі, що проходять «перекваліфікування», ніколи не досягають тієї досконалості, як під час письма домінуючою лівою рукою.
Під час опрацювання ліворукою дитиною кожного графічного елемента необхідно дотримуватися певної послідовності дій:
1.Пояснити, як пишеться графічний елемент (буква): з якої крапки починається рух, куди він спрямований, як змінюється траєкторія, де рух припиняється. У поясненні не має бути жодного незрозумілого або незнайомого слова.
2. Показати зразок виконання руху, написання графічного елемента.
3. Виконання руху під диктовку в уповільненому темпі. Під час роботи не відволікати увагу учня а після її закінчення детально розібрати, чи все зроблено правильно.
4. Після пояснення і показу попросити дитину продиктувати дорослому, що і як потрібно робити, при цьому дорослий сам має виконати завдання.
5. Повторення інструкції. Учень може сам виконати дію або ця дія виконується дорослим «під контролем» та за інструкцією дитини.
6. Самостійне виконання дії дитиною. Рухи виконуються під контролем дорослого, але за умови самостійного оцінювання дитиною правильності написання.
Але ліворукість — це не патологія. Ліворука дитина — абсолютно нормальна й здорова. Однак вона відрізняється від своїх однолітків, у неї є своя особливість, яка визначається не «хотінням» дитини (писати лівою рукою), а специфікою організації її мозку, що визначає не лише ведучу руку, але й деякі особливості організації вищих психічних функцій. Особливі труднощі у ліворуких дітей викликає навчання письма. Основні труднощі, характерні для ліворуких дітей під час навчання письма, пов'язані з тим, що письмо засноване на звуко-буквеному аналізі, тоді як більшість лівшів більш схильні до формування цілісних образів слів і насилу проводять поскладовий і політерного аналіз слова.
Статистика свідчить, що з кожним роком кількість ліворуких людей на земній кулі збільшується. За даними різних авторів, на сьогодні їхня частка складає від 2 % до 8 %. Майже в кожному класі початкової школи є такі діти.
Сучасні науковці та вчителі-практики розробляють методику навчання письма ліворуких з урахуванням їхніх психофізіологічних особливостей. Зокрема, методисти пропонують не навчати таких дітей письма до школи, оскільки в такому разі можна стикнутися з моментами, що знижують рівень самооцінки. Учитель повинен бути впевненим у тому, що дитина є ліворукою. Учитель має бути впевненим у тому, що дитина насправді є ліворукою. Якщо учень однаково діє обома руками, то краще спрямувати його на письмо правою рукою.
Особливої уваги потребує формування в ліворуких дітей технічної навички письма. Так, у класі ці діти мають сидіти ближче до вікна, щоб від руки на зошит падала світліша тінь. Якщо за партою сидять двоє дітей, то лікоть руки, якою пише лівша, має розташовуватися з краю стола, а не в середині. Так учні не будуть заважати писати одне одному. За наявності кількох ліворуких дітей у класі бажано саджати їх парами.
За партою ліворукі діти сидять так само, як і праворукі, тобто рівно, не торкаючись її грудьми, тримаючи голову прямо. Руки також розташовуються однаково з правшами: лікті трохи звисають з парти, тільки ліва рука вільно рухається в рядку, а права притримує зошит.
Школярі, що пишуть лівою рукою, тримають ручку, як і праворукі, трьома пальцями. Однак для зручного контролювання процесу письма в рядку зошита кисть руки учні можуть класти на сторінку двома способами.
Перший спосіб. Кисть із ручкою розташовується під рядком, у якому учень пише. Опорою при цьому слугують нігтьова фаланга мізинного пальця й основа долоні. Це найзручніше положення руки. Ручка при цьому положенні тримається на відстані 2,5–3 см від кульки (кінця пера), тоді як у праворуких дітей ця відстань становить 2–2,5 см (на ширину пальця). Зошит при цьому кладеться похило праворуч. Його правий нижній кут спрямований на середину грудей. Під час письма дитина спрямовує основні елементи літер вертикально до нижнього краю парти. Тому зображення букв буде похилим дещо вліво. Це природний нахил для такого способу письма.
При написанні другим способом кисть із ручкою знаходиться над рядком і розгортається тильним боком долоні вгору-праворуч, щоб краще було видно написане. Опора кисті припадає переважно на перші–другі фаланги (з нігтьового боку) мізинного й підмізинного пальців. Кінець ручки без кульки не дивиться в ліве плече, а повертається в бік верхньої частини зошита.
Зошит при цьому розташовується під кутом, близьким до праворукого письма, тобто похило ліворуч. Нахил самого письма відбувається праворуч. За цього способу учень бачить зразок і те, що пише.
У ліворуких дітей здебільшого зустрічаються порушення моторного розвитку, координації рухів руки, кисті, пальців рук, а також недостатність розвитку зорово-просторового сприйняття, зорової пам’яті і зорово-моторної координації. Це спричиняє виникнення труднощів у процесі формування графічної навички школярів. Так, ліворукі першокласники погано сприймають і запам’ятовують літери складних конфігурацій, не уявляють зоровий образ букв у цілому. Це призводить до порушення співвідношення елементів, «дзеркального» написання букв. Дитина плутає схожі за зображенням букви, пише зайві елементи або не дописує їх. Ліворукі учні мають нестійкий почерк: нерівні штрихи, великі, розтягнуті букви різного нахилу. У таких дітей дуже повільний темп письма.
У першому класі, враховуючи підвищену емоційність і велику вразливість цих учнів, слід проводити навчання письма в доброзичливій атмосфері, чуйно ставитися до проблем лівшів, відзначати їхні найменші успіхи. Якщо під час виконання графічних вправ ліворукі діти проявляють агресивну впертість, то краще переключити їхню увагу на інший вид роботи, наприклад дидактичну гру, а не вимагати обов’язкового завершення письмового завдання.
Потребує особливої уваги формування в ліворуких дітей і технічної навички письма. Наприклад, освітлення під час письма має бути з правого боку. Зошит такі діти розташовують на столі з нахилом вправо, під кутом 25°. Тримаючи ручку, ліворукі учні мають розгортати тильний бік долоні вгору-праворуч, щоб було видно написане.
Нагадаю, що насильницьке переучування ліворуких дітей писати правою рукою спричиняє посилення в дітей роздратування, нестриманості, погіршення сну, в окремих випадках навіть спостерігається заїкання. У письмі ліворукі, що проходять «перекваліфікування», ніколи не досягають тієї досконалості, як під час письма домінуючою лівою рукою.
Під час опрацювання ліворукою дитиною кожного графічного елемента необхідно дотримуватися певної послідовності дій:
1.Пояснити, як пишеться графічний елемент (буква): з якої крапки починається рух, куди він спрямований, як змінюється траєкторія, де рух припиняється. У поясненні не має бути жодного незрозумілого або незнайомого слова.
2. Показати зразок виконання руху, написання графічного елемента.
3. Виконання руху під диктовку в уповільненому темпі. Під час роботи не відволікати увагу учня а після її закінчення детально розібрати, чи все зроблено правильно.
4. Після пояснення і показу попросити дитину продиктувати дорослому, що і як потрібно робити, при цьому дорослий сам має виконати завдання.
5. Повторення інструкції. Учень може сам виконати дію або ця дія виконується дорослим «під контролем» та за інструкцією дитини.
6. Самостійне виконання дії дитиною. Рухи виконуються під контролем дорослого, але за умови самостійного оцінювання дитиною правильності написання.
Під час виконання завдань важливо постійно
підкріплювати правильне виконання кожного елемента похвалою і, навпаки, не
акцентувати увагу на неправильному написанні. У цьому випадку у дитини буде
більше стимулів для досягнення результатів. Педагог повинен завжди пам'ятати:
дитина має право на помилку, і при цьому вона має бути впевнена, що за неї не
карають, а її можна виправити, і тоді дорослі не почують від учня слів «не
можу», «не виходить», «ніколи не буду». Особливо це стосується ліворукої
дитини, для якої є характерними певні особливості психомоторного розвитку.
Підготовка до оволодіння навичкою письма з урахуванням зазначених особливостей розвитку ліворуких учнів дасть змогу запобігти у них виникненню труднощів під час навчання грамоти та розвитку дисграфії на подальших етапах навчання.
Як же допомогти ліворукій дитині оволодіти такою складною наукою, як побуквене письмо, зліва направо? Перш за все не варто вимагати від дитини, яка пише лівою рукою, безвідривного письма. Крім того, ні правонаклонне, ні левонаклонне письмо практично неможливе для лівші, так як дитина загороджує собі робочою рукою лінію письма. Найдоцільніше, нахиливши зошит вправо, писати прямо, не загороджуючи рядок і дотримуючись правильну посадку, причому трохи вперед повинно бути висунуто не праве плече, як у правші, а ліве. Зошит чи аркуш паперу потрібно повернути так, щоб верхній правий кут лежав з нахилом вправо, а верхній лівий кут розташовувався навпроти грудей.
Дзеркальне письмо, що часто зустрічається і у праворуких, і у непереученних ліворуких дітей, зазвичай зникає до 8-10 років, коли остаточно формуються стабільні зв'язки між півкулями. До цього віку одним з факторів, що провокує дзеркальне письмо, є нестійке домінування однієї з півкуль, і спроби правої півкулі взяти контроль над друкарською рукою. Однак, якщо ліворукуо дитину насильно переучували, то процес віддзеркалювання букв при письмі, а також дзеркальне малювання може тривати довше, тому що "нова ведуча", але слабша, рука починає віддзеркалює руху руки, від природи більш сильної. Причому, дзеркально написаний текст без особливих зусиль читається дитиною. Багато переучені лівші на все життя зберігають здатність писати дзеркальні тексти.
Однак, з якими б труднощами не зіткнувся ліворукий малюк і в дитячому садку, і в школі, він з успіхом подолає будь-які негаразди, якщо буде постійно відчувати батьківську підтримку, розуміння і любов, а також не буде відчувати негативного ставлення до ліворукості в людей, чия думка йому дорога.
Дорогі мами й татусі. Ця доповідь - дуже неповна спроба висвітлити проблеми ліворуких дітей, головна її мета - привернути увагу батьків, педагогів до особливостей дітей, чиї незвичайні, з праворукої точки зору, здібності все ще чекають свого розкриття, а не активного придушення. Як часто мами і татусі засмучуються, що їх малюк не такий, як всі, і не замислюються, що саме своєю неповторною індивідуальністю він збагачує навколишній світ. Завдання учителя і батьків — створити максимально комфортні умови для навчання ліворукої дитини з ме¬тою збереження її здоров'я й реалізації її можливостей і здібностей.
Підготовка до оволодіння навичкою письма з урахуванням зазначених особливостей розвитку ліворуких учнів дасть змогу запобігти у них виникненню труднощів під час навчання грамоти та розвитку дисграфії на подальших етапах навчання.
Як же допомогти ліворукій дитині оволодіти такою складною наукою, як побуквене письмо, зліва направо? Перш за все не варто вимагати від дитини, яка пише лівою рукою, безвідривного письма. Крім того, ні правонаклонне, ні левонаклонне письмо практично неможливе для лівші, так як дитина загороджує собі робочою рукою лінію письма. Найдоцільніше, нахиливши зошит вправо, писати прямо, не загороджуючи рядок і дотримуючись правильну посадку, причому трохи вперед повинно бути висунуто не праве плече, як у правші, а ліве. Зошит чи аркуш паперу потрібно повернути так, щоб верхній правий кут лежав з нахилом вправо, а верхній лівий кут розташовувався навпроти грудей.
Дзеркальне письмо, що часто зустрічається і у праворуких, і у непереученних ліворуких дітей, зазвичай зникає до 8-10 років, коли остаточно формуються стабільні зв'язки між півкулями. До цього віку одним з факторів, що провокує дзеркальне письмо, є нестійке домінування однієї з півкуль, і спроби правої півкулі взяти контроль над друкарською рукою. Однак, якщо ліворукуо дитину насильно переучували, то процес віддзеркалювання букв при письмі, а також дзеркальне малювання може тривати довше, тому що "нова ведуча", але слабша, рука починає віддзеркалює руху руки, від природи більш сильної. Причому, дзеркально написаний текст без особливих зусиль читається дитиною. Багато переучені лівші на все життя зберігають здатність писати дзеркальні тексти.
Однак, з якими б труднощами не зіткнувся ліворукий малюк і в дитячому садку, і в школі, він з успіхом подолає будь-які негаразди, якщо буде постійно відчувати батьківську підтримку, розуміння і любов, а також не буде відчувати негативного ставлення до ліворукості в людей, чия думка йому дорога.
Дорогі мами й татусі. Ця доповідь - дуже неповна спроба висвітлити проблеми ліворуких дітей, головна її мета - привернути увагу батьків, педагогів до особливостей дітей, чиї незвичайні, з праворукої точки зору, здібності все ще чекають свого розкриття, а не активного придушення. Як часто мами і татусі засмучуються, що їх малюк не такий, як всі, і не замислюються, що саме своєю неповторною індивідуальністю він збагачує навколишній світ. Завдання учителя і батьків — створити максимально комфортні умови для навчання ліворукої дитини з ме¬тою збереження її здоров'я й реалізації її можливостей і здібностей.
Список використаних джерел
1. Безруких М.М. Ліворука дитина в школі і удома. – Єкатеринбург, 2004.
– с. 300/
2. Волошенко О. Ліворука дитина: яка вона ? : Сучасний погляд на проблему ліворукості // Психолог. – 2003. - №39 (жовтень). – с.25-32/
3. Дідківська І. Ліворукі діти потребують постійної уваги і підтримки // Освіта України. – 2002. – 15 березня. – с.5/
4. Сиротюк А. Адаптація ліворукої дитини в «праворукому» світі // Психолог. – 2002. – травень. – с.23-25/
1. Безруких М.М. Ліворука дитина в школі і удома. – Єкатеринбург, 2004.
– с. 300/
2. Волошенко О. Ліворука дитина: яка вона ? : Сучасний погляд на проблему ліворукості // Психолог. – 2003. - №39 (жовтень). – с.25-32/
3. Дідківська І. Ліворукі діти потребують постійної уваги і підтримки // Освіта України. – 2002. – 15 березня. – с.5/
4. Сиротюк А. Адаптація ліворукої дитини в «праворукому» світі // Психолог. – 2002. – травень. – с.23-25/
Немає коментарів:
Дописати коментар